Складність визначення матеріальних прав належних дітям у разі розірвання шлюбу

Розподіл майна у випадку розлучення є складним процесом, особливо коли мова йде про спільно набуте майно. В Україні правові відносини, пов'язані з розподілом майна подружжя, регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною власністю незалежно від того, на чиє ім'я воно було придбане чи ким із подружжя було внесено кошти. Це означає, що квартира в Києві, будинок за містом і дача на Чорному морі є спільною сумісною власністю, якщо не було укладено шлюбного договору, що передбачає інше.

Щодо спільно набутого майна, кожен з подружжя має право на рівну частку, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або рішенням суду (стаття 70 СК України). Діти не мають прямого права на майно батьків, але їхні інтереси можуть бути враховані при визначенні порядку користування нерухомістю, особливо якщо йдеться про житло, в якому вони проживають.

Для уникнення судових тяжб можна укласти нотаріально посвідчену угоду про розподіл майна. Це може бути добровільна угода між вами і вашою дружиною, що встановлює, як буде розподілено майно. Така угода повинна враховувати інтереси обох сторін і бути справедливою. Якщо ви не зможете дійти згоди, залишається можливість звернутися до суду, який вирішить спір відповідно до законодавства та обставин справи.

Для забезпечення прав дітей можна розглянути можливість оформлення аліментів або визначення порядку використання майна, що враховує їхні інтереси. Аліменти можуть бути призначені в добровільному порядку або через суд, якщо сторони не можуть дійти згоди (статті 180-197 СК України).

Якщо у вас виникають складнощі в переговорах або складанні угод, доцільно звернутися до адвоката або медіатора, які допоможуть знайти компромісне рішення. Це може зменшити напругу та сприяти досягненню домовленості без судових розглядів.